Століттями мова народу була тією повноводою річкою, яку ми називаємо поезією. Поетична грань живе у слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води.

Пізнати історію рідної мови нам допомагають книги і самобутня творчість нашого народу: мелодійні пісні, думи, поезії…

Отже, сьогодні у нас урок поезії, любі дев`ятикласники:

«На білому світі, на чорній землі є мова у квітів, є мова в зорі…».

Звернімо увагу на те, що з давніх – давен пращури застерігали майбутні покоління, від найстрашнішого гріха – зречення рідного слова.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу й нову.

І мову її солов`їну.

Музично – поетична композиція.

Коли до серця крадеться тривога,-

За долю України я боюсь, -

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь…

О Боже мій – Великий, Всемогутній,

Мою вкраїнську мову порятуй.