ДО ВІДОМА БАТЬКІВ!

Саме у перші вересневі дні батьки першокласників по-справжньому зрозуміли, як важко їхнім дітям звикати до навчання у школі: долати труднощі та пристосовуватися до незвичних ситуацій. Чи впорається дитина зі шкільними проблемами? Чи готова вона змінити свій соціальний статус і стати успішним школярем?..

Батькам першокласника:

 проблеми адаптації

Вступ до школи — переломний етап у житті кожної дитини. Зі вступом до першого класу докорінно змінюється її життя. Це но­вий режим, нові вимоги, нові умови життя, нові стосунки і, звичайно, принципово новий вид діяльності. Відтепер уся життєдіяльність ди­тини підпорядковується навчанню, шкільним справам. І самостійно здолати всі проблеми цього складного періоду дитині часом не під силу У цей час, як ніколи, маленький школяр потребує підтримки, допомоги і розуміння батьків.

Не очікуйте швидких результатів

Більшість батьків добре знають про труднощі адаптаційного пері­оду і щиро готові разом з дитиною їх долати. Але вже за два-три тижні їхнє ставлення до труднощів малюка кардинально змінюється. Батьки вирішують, що дитина вже звикла до школи і час серйозно братися до навчання. Вони починають вимагати від шестирічного малюка, щоб був дисциплінованим, старанним, уважним. Щоб гарно писав, самостійно збирався до школи, бездоганно виконував усі вимоги вчителя тощо.

Але ж адаптація дитини до школи відбувається не одразу. Це до­волі тривалий і болісний для дитини процес, пов’язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Адаптація зазвичай триває що­найменше два місяці, а інколи й увесь перший рік навчання. Протягом цього періоду дитина й батьки стикаються з різними проблемами, кожна з яких потребує своєчасного і вдумливого розв’язання.

Ці проблеми можна розділити на дві групи:

•   фізичний стан і здоров’я дитини, які визначають її здат­ність витримувати шкільне навантаження;

•   психологічна адаптація в новому колективі однолітків, на­лагодження взаємодії з учителем.

Що спричиняє стрес у першокласника?

Перші місяць-два перебування у школі для першокласників най­важчі. Адже дитячий організм переживає справжній фізіологічний шквал — активний пошук способів реагування на нові навантаження.

Усі його системи (серцево-судинна, ендокринна, нервова, дихаль­на тощо) функціонують в екстремальному режимі. Тож лише здо­ровий і врівноважений малюк здатен справитися з таким наванта­женням.

А якщо дитина непосидюча? Такій всидіти за партою 45 хв. дуже складно, адже це для організму — величезне статичне наван­таження. Складно і неквапливій дитині. Неквапа — дитина з упо­вільненим перебігом нервових процесів — не встигає за темпом роботи в класі, вона постійно напружена і перевтомлюється навіть тоді, коли нічого гаразд не зробила.

Тож не дивно, що дитина приходить зі школи втомлена, з го­ловним болем. У перші тижні навчання у дитини може порушитися сон, знизитись апетит. Вона стає дратівливою, часто капризує, її на­стрій змінюється без видимих причин.

Дитячий організм потребує невідкладної допомоги

Що ж мають робити батьки, щоб допомогти своїй дитині спра­витися з усіма труднощами і успішно адаптуватися до шкільно­го життя? Як правильно організувати день, щоб вона якнайменше втомлювалася?

Мабуть, найважливіше — раціональний і жорсткий режим (див. Додаток). Погано, якщо дитина дуже пізно лягає спати, пере­вантажена гуртками, багато часу дивиться телевізор і мало гуляє на вулиці. Тож насамперед потрібно неухильно дотримуватися режиму дня. Як свідчить практика, першокласники, які вчасно лягають спа­ти, мало дивляться телевізор, багато гуляють, набагато легше адап­туються до шкільного життя, ніж їхні однолітки, батьки яких не сте­жать за режимом дня.

Дуже важливо, щоб зранку дитина була у гуморі. Тому будіть дитину спокійно. Не потрібно її смикати через дрібниці та підга­няти з самого ранку. Ваш лагідний голос і усмішка сприятимуть гарному настрою дитини. А хороший початок дня — половина успіху. Тож, щоб день розпочався гарно і не виникало поспіху, роз­рахуйте час, необхідний для того, щоб ваша дитина спокійно зібра­лася до школи.

Бажано погодувати дитину сніданком, але якщо чомусь вона не хоче їсти, примушувати не варто. Краще дайте сніданок із собою. Проводжаючи до школи, не говоріть фраз на кшталт «Дивись, не бешкетуй!» чи «Щоб сьогодні не було поганих оцінок!». Краще поба­жайте дитині успіхів та підбадьорте її добрим словом.

Зустрічаючи дитину зі школи, приголубте її, скажіть, як ви за нею скучили, погодуйте обідом та дайте змогу розслабитися. У пер­шому класі у дітей-шестирічок обов’язково має бути час для від­починку. Це не просто час для сну. Навіть якщо дитина не любить спати вдень, їй обов’язково потрібно дати відпочинок для хребта, адже вона доволі довгий час сиділа за партою. Очі дитини теж втом­люються. До того ж багато маленьких дітей, які вже давно не спали вдень, під кінець уроків починають «клювати носом», і пов’язано це зі значним зростанням навантаження.

Додаток

Орієнтовний режим для першокласника

1.    Заздалегідь привчайте дитину до відповідного розпорядку дня, особливо якщо вона не відвідувала дошкільний заклад.

2.   Демонструйте любов до дитини незалежно від її оцінок у школі. Вона має відчувати, що дорога вам завжди, незважаючи на те, чи збігаються її шкільні досягнення з вашими уявленнями й вимогами. Таке ставлення допоможе сформувати стійку позитивну самооцінку на все життя.

3.    Полюбіть школу, в яку ви віддали свою дитину. У жодному разі не можна дозволяти собі некоректних коментарів про школу та її вчителів, особливо у присутності дитини. Малюку важливо одразу сприйняти авторитет учителя. Тому якщо мама підтримуватиме педагога, доньці чи сину буде набагато легше ввійти в нову життєву ситуацію.

4.    Не перетворюйте дитину на засіб вашого самоствердження, на річ, якою можна вихвалятися перед знайомими: «А моя дочка дві іноземні мови вивчає, на фортепіано грає, на художню гімнастику  ходить!». Цілком можливо, що таке навантаження для неї надмірне, але вона не насмілюється вам заперечувати. Роздивіться у малюкові не продовження вашого «Я», а окрему особистість. Тоді ви будете здатні зрозуміти, що йому насправді потрібно, а що ні.

5.    Говоріть з дитиною щодня про всі дрібниці, про складні і приємні події, про її відчуття від тих чи інших справ, про шкільне життя.

6.   Якщо ваш малюк хоче взяти із собою до школи щось нестандартне, скажімо, іграшку, - дозвольте! Батьки помиляються, намагаючись навіяти дитині, що відтепер вона стане дорослою. Дитинство після 1 вересня не закінчується. Цей процес тривалий, особливо для шести річок.

7.    Показуйте, що ви задоволені здобутками своєї дитини, уникайте підкреслення її невдач.

8.    Розвивайте увагу, пам’ять, мислення малюка, учіть висловлювати свої думки, переказувати мультики, оповідання.

9.    Розвивайте дитині дрібні м’язи рук за допомогою ліплення, малювання, аплікацій, нанизування намистинок, складання пазлів тощо.

10.   Дозволяйте дитині самій розв’язувати проблеми там, де це можливо.

11.   Будьте пильними , особливо впродовж першого періоду навчання, підтримуйте позитивний навчальний настрій.

     Успіхів Вам і терпіння!

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

1. На прикладах, взятих із життя, демонструйте дітям зразки чесного виконання обов’язку перед суспільством і сім’єю.
2. Відвідуйте збори і заняття для батьків. Ми постараємося, щоб вони стали для вас доброю школою організації сімейного виховання.
3. Виділіть школяреві постійне робоче місце.
4. Привчайте учня до охайності, дбайливого ставлення до шкільного майна і навчальних посібників.
5. Щоденно цікавтесь успіхами дитини в школі (питайте: «Що цікавого було сьогодні в школі? Про що ти дізнався, чого навчився? Чи похвалила тебе вчителька?      За що?» Замість традиційного «Чи з’їв усе те, що я дала тобі до школи? Не товаришуй з Миколою, бо він поганий хлопчик»). Радійте успіхам малюка, допомагайте     йому, але пам’ятайте, що допомога і контроль не повинні бути муштрою, моралізуванням. Головне — підтримуйте інтерес до навчання.
6. Сприяйте тому, щоб дитина брала участь у заходах, які проводяться в класі або школі.
7. Намагайтесь вислухати дитину до кінця. Поділитися своїми враженнями — природна потреба малюка.
8. Організовуйте дозвілля дитини, надавайте їй змогу ходити в кіно, театр, на виставки тощо, привчайте слухати музику, читати художню літературу; підтримуйте     інтерес до техніки, образотворчого мистецтва і фізкультури.
9. Систематично привчайте малюка до праці.
10. Пам’ятайте, що тільки разом зі школою можна добитися бажаних результатів у вихованні і навчанні дітей. Учитель — ваш перший порадник і друг. Радьтеся з         ним, підтримуйте його авторитет. Зауваження щодо роботи вчителя висловлюйте в школі, на зборах. Не робіть цього в присутності дітей.

ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ П'ЯТИКЛАСНИКІВ

1. У Ваших дітей проблемний період – переломний. Тому будьте особливо спостережливими, уважними, терплячими.
2. У 5-му класі розширився обсяг матеріалу з основних предметів, зросла кількість предметів, тому збільшується час для підготовки учнів.
3. Забезпечте своїм дітям вдале поєднання відпочинку, фізичної праці й роботи над уроками.
4. Програми включають більше теоретичного матеріалу, тому слід привчати дітей більш старанно завчати окремі правила з математики, української мови,            природознавства.
5. Уважно стежте за виразним читанням Ваших дітей.
6. Привчайте дітей до повсякденного читання художньої літератури, давайте завдання переказати прочитане.
7. Стежте за порадами вчителів, записаними у щоденниках і робочих зошитах.
8. Дбайте про те, щоб дитина навчалася бути охайною у всьому, включаючи бережне ставлення до підручників.
9. Ніколи не поспішайте з висновками ні про дитину, ні про вчителя – прийдіть у школу, поспілкуйтесь із вчителем.
10. Намагайтесь придбати в сімейну бібліотеку різноманітні словники й довідкову літературу.
11. Пам’ятайте, що клас, де навчається Ваша дитина, складається з трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Чим дружнішими, цілеспрямованішими будуть ці колективи , тим у кращій атмосфері буде формуватися Ваша дитина. Це залежить від кожного. Від Вас – теж.
12. Не забувайте: дитину не можна карати за невміння. Її слід терпляче вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.
13. Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання – особистий приклад.
14. Дбайте про різнобічний розвиток своєї дитини.
15. Умійте ставити себе на місце дитини.
16. Пам’ятайте: праця, зокрема навчальна, не приносить шкоди вихованню дитини, а бездіяльність – перший ворог.
 

Навіщо батькам задовольняти потреби дітей