В одній країні жили Добро і Зло. Добро намагалося зробити світ добрішим, щоб люди любили й одне одного, й братів наших менших. Добро приходило на допомогу без нагадувань і благань. Нікому не робило боляче ні словом, ні діями, ні думками. Але Добро не могло в одну мить перемогти Зло та його слуг: Жорстокість, Байдужість, Заздрість, Лінь, Підступність. Добро кожного ранку сіяло насіння доброти в дитячих серденьках. Чому в дитячих? А тому, що тільки в маленькому дитячому серці здатне прорости будь-яке насіння. Кожна насінина може розквітнути чарівною квіткою, зробивши серце дитини добрим, ласкавим, ніжним. А може, на жаль, зарости чорним колючим чортополохом зі злим, безжалісним серцем. Адже Зло теж не спить. Хоча воно й ліниве, і встає значно пізніше, усе ж устигає порозкидати зле насіння. Буває, ростуть в одному серці Добро і Зло, борючись одне з одним. Тоді діти інколи роблять погані вчинки. Тоді все залежить від самої дитини: яке насіння захоче вона виплекати у своєму серці, те й проросте…

Один із актів цієї боротьби розігрався 7 лютого під час виховного заходу «Чи потрібно бути добрим?», який підготували учні 4 – А класу (класовод Демчук А.М.). Діти розповідали вірші, розігрували сценки, співали пісні, танцювали, а також допомогли розквітнути дереву Добра і Зла. І, звичайно ж, перемогло Добро! Діти довели, що добрі, безкорисливі вчинки – це радість не лише для тих, кому їх адресовано, а й для тих, хто їх робить, і що на зроблене добро потрібно відповідати добром, а доброта, як чарівні ліки, здатна вилікувати від суму, скрути, безпорадності.

Учні в ненав’язливій формі донесли всім присутнім, що ми всі носимо ім’я Людина. А людина починається з добра і творити добро – значить бути щасливим! Діти побажали добра собі і всім!

     Мудрець  сказав:  «Краса  врятує  світ!»

Але  уже  на  протязі  століть

Панує  істина  проста:

«Наш  світ  врятує  ДОБРОТА»!