Століттями мова народу була тією повноводою річкою, яку ми називаємо поезією. Поетична грань живе у слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води.
Пізнати історію рідної мови нам допомагають книги і самобутня творчість нашого народу: мелодійні пісні, думи, поезії…
Отже, сьогодні у нас урок поезії, любі дев`ятикласники:
«На білому світі, на чорній землі є мова у квітів, є мова в зорі…».
Звернімо увагу на те, що з давніх – давен пращури застерігали майбутні покоління, від найстрашнішого гріха – зречення рідного слова.
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її вічно живу й нову.
І мову її солов`їну.
Музично – поетична композиція.
Коли до серця крадеться тривога,-
За долю України я боюсь, -
З молитвою звертаюся до Бога
І мовою вкраїнською молюсь…
О Боже мій – Великий, Всемогутній,
Мою вкраїнську мову порятуй.
|